Із чого починаються найцікавіші пригоди? Звідки беруться найкрутіші штукарства і витівки? Що є першопричиною виникнення всього навколо нас?
Відповідь не складна: в кожному випадку йдеться про ідею.
Синонімів цього слова є безліч: задум, намір, подум тощо — але в будь-якому разі мова про початок чогось нового, що сформувалося в глибинах нашого мозку та прагне свого втілення в реальність.
За визначенням поняття «ідея» ми звернулися до засновника мистецького проєкту МУР Олександра Хоменка. Він розповів: «Колись мій майстер Юрій Михайлович Терещенко з університету імені Карпенка-Карого сказав, що творчість — це акт волі. Сприймати цю тезу треба так, що будь-який творчий процес, незалежно від того, чи ти пишеш статтю, чи робиш кліпи для популярних артистів, чи готуєш відео про Леську (прим. авт.: Лесю Українку) — сам факт того, що ти з думок, народжених у власній голові, виводиш реальний продукт — це акт волі. Це прояв того, що ти не зупиняєшся, що ти борешся. Люди створюють ідеї, потім втілюють їх у життя, аби довести: вони існують у цьому світі. Щоб викрикнути у цьому вакуумі жаху: «Я існую, я щось вніс. У світі цього не було, а я зробив – тримай».
Отже, ідея — це акт волі.
Наша свідомість влаштована так, що за день ми можемо згенерувати сотні, а то й тисячі ідей, застосовуючи їх до безлічі галузей людської діяльності: від повсякденних потреб до роздумів про сенс буття. В нашій голові зароджуються та зникають ідеї для бестселерів, бізнес-проєктів чи фантастичних винаходів, що спростили б комусь життя. Та думки — блискавичні, скороминущі, тому так важливо серед тисяч поривань зловити «той самий» задум і не загубити його, а серед моря ідей, тем і планів дібрати та втілити те, що житиме та працюватиме.
Як же зловити «саме те»?
«Це питання вдалого малого оточення. Бо будь-яка ідея проходить через цензуру, не стільки твою, а твоїх друзів і знайомих. Я завжди скидаю свою ідею в бесіду, де нас п’ятеро людей, і мені пишуть, чи це фігня й не смішно, чи навпаки, що це прикольно. Перед тим як запропонувати артисту якусь ідею, ти розповідаєш її приятелям. Це вельми хороша вправа. Треба знайти собі дуже цинічних друзів, які не схвалюватимуть кожну твою ідею просто тому, що вони твої друзі. Загалом, чимало митців, які щось створюють, забувають запитувати сторонньої думки, але ж ти працюєш для людей».
Тож, коли ідея вже зародилася у вашій голові, виявилася не скороминущою і пройшла перевірку вашим оточенням, настає час для її втілення в життя.
У наш час є безліч матеріалів про те, як почати реалізовувати свої ідеї: від чітких порадників, правил до мало не інструкцій із покроковими планами виконання. Та, як і сама ідея, що є унікальною, так і шлях до її реалізації у кожного свій. Тому роздавати поради щодо того, як краще починати, як робити все «правильно», та розписувати покроковий план ми не будемо, адже будь-який досвід творіння нового є унікальним і шаблонів у творчості не існує.
Єдине, що варто сказати задля підсумку: сотні ідей рояться у вашій голові, колись у вас і вашого співрозмовника ідеї можуть зіткнутися та виявитися схожими, тож діліться своїми задумами, обговорюйте їх і пам’ятайте: «Ніщо не зупинить ідею час якої настав» (Віктор Ґюґо).
Авторка статті — Ялова Марія
Comments