Режисер — одна з найцікавіших творчих професій. Щоб опанувати її, потрібні креативність, навички самоорганізації, лідерські якості та відповідальність. Я є студенткою третього курсу режисури естради та шоу в Київському університеті культури і хочу розповісти, чому всі ці характеристики настільки важливі для мого фаху.
Креативність. Режисер — це однозначно людина з творчим мисленням, яка постійно щось вигадує. Ідея художнього твору, тема, сюжет, композиція, як, де і з ким відбуваються події, з якою думкою і емоцією глядач має вийти після перегляду — усі ці питання постають перед режисером. Дуже важливий момент — візуальне втілення. Від найдрібніших деталей, на кшталт кольору взуття головного героя, до масштабніших речей, як-от локацій, декорацій, реквізиту, відеодизайну — все це найчастіше вигадує саме режисер. Для цього йому важливо орієнтуватися в мистецтві, пробувати щось нове, спілкуватися з різними людьми, аби бути обізнаним в абсолютно різних сферах життя. Досвід показує, що в цій професії знадобляться будь-які знання й навички.
Самоорганізація. Наскільки б творчою і геніальною людиною не був режисер, без базових навичок організації жодна робота не матиме результату. Важливо продумувати і контролювати все: час і графік виробництва, фінансування, кількість процесів, задіяних людей для підготовки роботи і результату. Окрім цього, треба бути готовим до непередбачуваних ситуацій, коли щось іде не за планом, не працює так, як потрібно. Це стресово, але режисер має залишатися стійким та робити все, щоб помилки були швидко виправлені і непомітні глядачу.
Лідерські якості та відповідальність. Режисер фізично не може виконати все, що потрібно для створення фільму чи вистави, його головна задача — підтримувати та контролювати роботу команди. Вміти знаходити спільну мову з колегами, пояснювати задачі артистам, операторам, сценаристам, менеджерам, журналістам — завдання режисера. Мені здається, усі, хто навчаються на режисерів та в подальшому працюють у цій сфері, можуть написати не одну книжку про смішні й не дуже ситуації на репетиціях чи знімальному майданчику. Але через такі комунікації набувається досвід, а ідеї та проєкти стають успішними.
Не можу не згадати про такий орієнтир режисерської роботи, як актуальність. Усе, що робить режисер — фільм, виставу, концерт, музичний кліп, будь-який захід, — має бути актуальним. Режисер повинен стежити за подіями у світі, трендами в мистецтві, у культурі, за тим, що найбільше цікавить суспільство у даний момент, і відтворювати це у своїй роботі. Хоч це буде п’єса XVIII століття, хоч музика 1990-х, все має бути пов’язане з сьогоденням.
Після повномасштабного вторгнення 2022 року оптика роботи режисера в Україні зазнала змін. Спочатку здавалося, що режисура не матиме перспективи і матеріалу для роботи, що це не на часі для суспільства. Але, на щастя, ця думка виявилася хибною, хоч більшість порушених тем і проблем змінилися. Тепер люди організовують благодійні концерти в Україні та світі, усі мистецькі та культурні проєкти створюються крізь призму моральної та матеріальної підтримки цивільним та військовим. Суспільство зрозуміло, що навіть у воєнний час ми будемо творити, працювати, робити все для розвитку нашої держави.
Авторка статті — Віолетта Кравченко