21 квітня 1982 року будівлю нинішнього Українського Дому було відкрито для людей. Сьогодні їй 38 років. У історичному вимірі — зовсім небагато. Але більш потужного масштабу трансформацій усіх сенсів, що за ці роки наповнювали унікальну будівлю, навіть і уявити важко. Музей Леніна — Український Дім, як головний будинок країни та оплот усього українського — Палац культури та мистецтв з бурхливим мистецьким життям — Народний Дім для мітингувальників під час Майданів — сучасний представницький центр країни. Якщо цими етапами зацікавитися і дізнатися більше — цей перелік вражає своєю сутністю.
А Український Дім стає не лише українським символом, а й глибоким і значущим символом змін.
Стрімких змін, які сьогодні стали ознакою часу і новою цінністю. Цінністю, яку ми прагнемо розвивати та нарощувати.
Тож підтримка запиту на відновлення довіри у соціальних комунікаціях, яку ми стрімко втрачаємо сьогодні з непередбачуваних та незалежних від нас причин, створення простору для об’єднання спільнот та колаборації, формування нового ком’юніті та відкритого майданчику для обговорень актуальних питань — це все стає нашими новими пріоритетами. Адже нині трансформації відбуваються на всіх рівнях — суспільства, інституції, людини. І ми маємо формувати нові системи, гнучкі та відкриті до змін, експериментів, динамічного втілення ідей та нових форм.
А поки що у нас є завдання втримати й зберегти Український Дім в умовах вимушеної зупинки активної діяльності, над чим ми сьогодні й працюємо.
Вдячні всім за підтримку. Нам дуже приємно, що багато з вас поділяють наші думки та прагнення. Все буде добре.
Фото обкладинки: медіа-інсталяція Степана Рябченка «Електронні вітри» на виставці «Медіазалежність. Українська версія» в Українському Домі.