top of page

Традиційні особливості Донбасу

Культурне розмаїття України є унікальним і складним явищем. Країна поділена географічно та історично на кілька регіонів, кожен з яких має свій характер, етнічні і культурні відмінності.


Донбас — регіон на сході України — включає Донецьку та Луганську області. Традиційна культура цього краю мала свої особливості: в одязі, вишивці, писанках, піснях. Утім, за останнє століття історичні події та індустріалізація Донбасу внесли свої корективи в менталітет і культуру, особливо у містах.


У 19-му столітті жінки Донеччини та Луганщини самі вишивали свої сорочки, які передавалися потім з покоління в покоління. Вишиванки Східного регіону мають переважно рослинний орнамент. Особливістю луганських вишивок є поліхромні візерунки, виконані хрестиком грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Традиційним є поєднання різних за фактурою ниток, що також додає візерунку рельєфності. Тут здавна вишивали хрестиком і гладдю. На Донеччині вишивали ледь не всіма техніками, окрім хіба що яворівки і низинки. Кольори ниток на жіночих і чоловічих сорочках — червоний, чорний і білий. Оздоблювали найбільше рукави, рідше коміри та поділ.



Сьогодні домінуючий міф про Донбас як про шахтарський індустріальний російськомовний регіон значною мірою стер етнічне автентичне забарвлення цього українського краю. Переселення етнічних українців і заселення східних територій росіянами, штучний голод, переслідування українських діячів культури та віруючих суттєво вплинули на культурне обличчя регіону.


Мешканці сходу поступово перестали дотримуватися українських традицій, щоб не наражатися на небезпеку. Нині лише по селах люди пам’ятають, як на Донбасі здавна святкували Різдво і Великдень. Скажімо, колядування на Різдво раніше було тут поширеним явищем. Місцеве населення зберігало традиції колядок навіть впродовж Другої Світової війни. З часом місцевий фольклор майже забувся, а найочікуванішим зимовим святом став Новий рік.



Ансамбль фольклорної пісні «Дивина» з піснями Донбасу


До Великодня також готувались з великим ентузіазмом, розписували притаманні для Донеччини та Луганщини писанки, в яких переважають рослинні орнаменти та темна палітра кольорів.


Традиційно популярним на Донбасі є День шахтаря. Це свято відзначали парадами, концертами та іншими урочистостями в радянському стилі.


Значною частиною культурної спадщини Донбасу є і творчість знакових для регіону особистостей. Серед них Василь Стус, який прожив більшу частину свого життя саме у Донецьку. Олекса Тихий — талановитий письменник Донбасу, котрий, як і Василь Стус, заплатив за свою творчість власним життям. А ще Іван Світличний, Микола Руденко та багато інших.


З 2014 року війна внесла в культурне життя Донбасу свої жахливі корективи. Багато культурних установ і організацій було знищено або пошкоджено. Тому сьогодні варто робити все, щоб зберегти пам’ять про самобутню культуру українського Донбасу, а згодом відродити традиції регіону.


Авторка статті — Ліза Хомчук

Commentaires


bottom of page