Креативність — один з основних рушіїв змін. Завдяки вмінню шукати ефективні та неочевидні рішення розвиваються не тільки окремі сфери, але й цілі суспільства. Сьогодні всі намагаються знайти спосіб простимулювати креативність, тож, я вирішив представити до вашої уваги конспект основних тез книги теоретика креативного класу Річарда Флориди «Поява креативного класу» (2002). Саме цей американський соціолог і економіст свого часу виклав свої ідеї щодо змін і трансформацій у сучасному суспільстві й сформулював поняття «креативний клас».
У книзі Річард Флорида пропонує провести мисленнєвий експеримент — перенести людину з 1900-го року в 1950-ий рік, і з 1950-го — в наші дні. Автор стверджує, що людина з 1900-ого року в першу чергу здивувалася б новим технологіям та неймовірним винаходам, а от соціальна структура для неї не змінилася б. Якби вона працювала на заводі, то зіткнулася б з таким же розподілом праці та ієрархічною системою керівництва. Якби працювала в офісі, то пірнула б у ту ж бюрократію. Отже, людині початку двадцятого століття було б не дуже важко пристосуватися до життя 1950-их.
Водночас людина з 1950 року зорієнтувалася б в технічному та побутовому аспекті сучасності без проблем, тому що всі винаходи з її часу просто були вдосконалені, але людина була б цілком збита з пантелику значними соціокультурними змінами, що відбулися після 1950-их. На роботі вона б побачила новий дрес-код, нові розпорядок та правила. Її б здивувало, наскільки більше значення та уваги приділяється індивідуальності й самовираженню, аніж чіткому підпорядкуванню загальним стандартам і організаційним нормам. Увагу привернуло б і те, як сильно змінився робочий простір. Інтер’єр і атмосфера сучасних офісів зовсім не ті, що були раніше. Коли співробітники сидять як приковані за своїми столами, офіс функціонує не в повну силу. А через те, що інновації мають суспільну природу, в офісах створено всі умови для неформальних комунікацій між людьми: зони відпочинку та ігрові зони, твори мистецтва, зухвалі інтер’єрні рішення.
Саме цьому, другому мандрівнику було б набагато важче пристосуватися до нових правил життя, ритму й устрою. Він постійно б відчував дискомфорт через те, що не знав би як себе поводити.
Що ж спричинило такі суттєві зміни у соціальній та культурній сферах? Відповідь, яку дає нам Річард Флорида — креативність і творча діяльність. Це і є сили, що змінюють суспільство.
Згідно з точкою зору автора, креативність — це нова економіка, адже економічне зростання приводяться в рух людськими креативними можливостями. Саме креативні спеціалісти — головний капітал сучасної епохи.
Люди, що створюють креативну економіку — «креативний клас»: художники, дизайнери, автори медіаконтенту, вчені, інноватори й підприємці, які заробляють гроші креативним мисленням, дизайном і виробництвом. Креативність тут — це не абсолютне благо, а людська здатність, яку можна використовувати для багатьох різних цілей у різних сферах задля економічного та суспільного процвітання. Креативний клас не є «класом» у традиційному розумінні, за Марксом: він не має єдиної класової свідомості, як пролетаріат. Натомість це індивідуалістична соціальна група, більшість представників якої розділяє ліберальні погляди, та має спільні цінності та етос.
Що ж потрібно для розвитку креативного класу та такої економіки?
Креативний етос характеризується постійним набуттям нового досвіду — він безперервно перебуває у вирі змін, адже креативність пов’язана з розвитком нових умов праці, стилів життя, форм спілкування між людьми та суспільствами. Отже, креативність потребує певного середовища.
Його теза така: економічний ріст регіону забезпечується креативними людьми, які віддають перевагу місцям, що відрізняються різноманіттям, толерантністю і відкритістю новим ідеям. Для того, аби залучити творчих людей, генерувати нові ідеї, придумувати та реалізовувати, бути новаторами та стимулювати економічний ріст коштом креативної економіки, Річард Флорида пропонує формулу «3Т»: технологія, талант, толерантність.
Технології
Університети, наукові чи художні лабораторії, дослідницькі центри тощо проводять передові дослідження — це є важливим джерелом нових технологій і їх комерційних тенденцій.
Талант
Талановитих людей в містах притягує «вулична культура», такого роду еклектична сцена забезпечує їм візуальні та музичні стимули, які важливі та при виборі місця для життя і роботи. Для креативної людини вулична культура — обов’язкова частина життя. Існує навіть індекс богеми, що вимірюється кількістю письменників, дизайнерів, музикантів, акторів і режисерів, художників і скульпторів, фотографів і хореографів. Індекс дає можливість більш точно виміряти культурну інфраструктуру регіону.
Толерантність
Відкритість та готовність сприймати інших є хорошим показником низьких вхідних бар’єрів для людського капіталу, які дуже важливі для заохочення креативності та розвитку технологій. Терпимість до різноманіття, відмінностей і оригінальність на робочих місцях задовольняє потребу креативного класу в гнучких умовах праці й можливостях самовираження.
Автор статті — Андрій Шевченко