top of page

Шкільне самоврядування або як влаштувати у школі вечірку

Школа — це ідеальне місце, щоб долучитись до цікавих проєктів та впливати на простір навколо себе. Один зі шляхів це зробити — створити учнівське самоврядування.


Згідно із визначенням Міністерства Освіти і Науки: Учнівське самоврядування – це спосіб залучення учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Самоврядування — самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.


Фактично, самоврядування — це можливість для втілення ідей школярів школярами для школярів. Самоврядування може бути частиною демократичного виховання, прикладом цінностей свободи, демократії, самостійності, права приймати рішення та відповідальності. Коли учні починають на рівних з вчителями формувати шкільне життя, між ним встановлюється високий рівень взаємоповаги та довіри. Проєкти самоврядування можуть допомогти його учасникам визначитися з майбутньою професією та зайняти проактивну громадянську позицію. Хоча нам, учням, може бути складно поєднувати щільний розклад навчання та участь в таких проєктах, це точно того вартує! Перевірено на власному досвіді!


Я брав участь у шкільному самоврядуванні у Німеччині. Вирішив балотуватися на пост президента школи у 10 класі та став віцепрезидентом школи. Разом з президентом ми почали формувати учнівське самоврядування шляхом виборів серед старост. Врешті решт нас було шестеро учнів та два вчителі, які були нашими кураторами. Двічі на семестр ми проводили збори всіх старост, обговорювали актуальні теми й проєкти. Ми створили робочу групу «Проєкт Екологічність», в межах неї всі охочі з нашої школи відвідали семінар на тему відновлювальної енергії, встановили систему сортування сміття. Також двічі на рік ми займались організацією вечірок у їдальні. Особисто я займався бюджетом. Окрім успішних проєктів, були й такі, що не відгукнулись у школі. Серед них — дебати у форматі моделі ООН, котрі просував я.


Розумію, що доречним буде поділитися й українським досвідом самоврядування. Тому я поставив питання тим, хто такий досвід має:


Як ти радиш запровадити учнівське самоврядування у школі де його немає? До кого варто звертатись?

«Якщо у школі ще не запровадили шкільне самоврядування, то вважаю, що ініціатива має йти від учнів, адже перш за все, це треба їм. Треба розуміти, що самоврядування це інструмент для втілення ідей, покращення шкільного життя. Звертатись треба до адміністрації школи, пояснюючи чому це важливо», — Каріна Сирота, школа «Європейський колегіум», м. Київ

«Треба розробити декілька проєктів та піти з цим багажем до директора. Йдучи до управління школи, ви маєте відповідально підготуватися. Конкретний план на руках та бюджет — це те, що має бути прописано на всі 100%», — Назар Даришин, Гімназія №6, м. Вінниця

«Важливо, щоб був один вчитель, який би цим займався, збирав усіх докупи і тримав вектор самоврядування, контролював робочі процеси. Це є передумовою ефективності. У нас це була вчителька по мистецтву, вона роздавала нашій команді завдання. Цей вчитель-куратор запорука розвитку, тому що учнів, у яких є своє життя, може бути важко змусити на чистому ентузіазмі виконувати обов’язки на які вони визвались», — Анастасія Маслянко, школа «Хмельницький колегіум імені Володимира Козубняка», м. Хмельницький

Які є передумовами для створення ефективного самоврядування, яке приносить корисні результати, а не є лише формальністю? 

«Вмотивованість учнів та адміністрації школи співпрацювати, розуміння відповідальності, яка лежить на самоврядуванні, прислухання до пропозицій/запитів та ініціатив від усіх учнів. Я б радила ставити чіткі кількісні та якісні цілі на каденцію і постійно повертатися до них, аналізувати свої дії, за допомогою аналізу проведених дій, що вдалося, що не вдалося, що можна покращити», — Каріна Сирота, школа «Європейський колегіум», м. Київ

Часто в американських фільмах або серіалах про школу можна побачити вибори в учнівське самоврядування, як зробити з цього тренд у власній школі і зацікавити інших школярів робити щось для інших?

«З мого досвіду участь у виборах — це величезний досвід і пригода. В «Європейському колегіумі» це все для мене і відбувалось як в американських серіалах. Я балотувалась два рази і на другий стала президентом. Участь у виборах дає досвід у створенні команди і об’єднанні людей навколо спільної ідеї, досвід дебатування, пошуку креативних рішень. Щоб діти були зацікавлені, треба організувати якісно процес виборів і поширювати інформацію про те, що це цінний досвід і що кожен має вплив», — Каріна Сирота, школа «Європейський колегіум», м. Київ

«Треба показати, що діти можуть щось змінити. Тому що школярі хочуть самі щось вирішувати. Ми проводили дискотеки, бо домовились з директоркою, завучами і змогли зібрати гроші на квитки, щоб купити світлове та музичне обладнання. Ми просто зрозуміли, що можемо на щось впливати у школі, бо без нас ніхто дискотеку ніхто не влаштував. Коли діти відчувають у своїх руках владу, вони в принципі починають робити більше. Молодші за нас діти могли вступити у самоврядування і бачили, що зможуть впливати на школу. Тому у нас завжди було багато охочих і були великі голосування», — Анастасія Маслянко, школа «Хмельницький колегіум імені Володимира Козубняка», м. Хмельницький

Чи важливо вести діалог з вчителями на рівних? 

«Звичайно, у моїй школі так і відбувалось. Найголовніше — це комунікація. Через брак комунікації конфлікти і стаються. Моя головна порада: все проговорювати і доходити до спільного рішення, яке підходить всім», — Каріна Сирота, школа «Європейський колегіум», м. Київ

«Ми вели діалог на рівних. Просто приходили зі своїм запитом: «Ми хочемо це… Ми можемо це зробити?» Якщо так — чудово, давайте обговорювати питання і проблеми. Якщо ні, то поясніть, будь ласка, чому.
Дуже важко може бути запровадити роботу самоврядування у тих школах, де адміністрація не хоче йти на діалог. У нас все було набагато простіше, ми казали директорці і вона була не проти, щоб ми творили якісь «двіжухи», — Анастасія Маслянко, школа «Хмельницький колегіум імені Володимира Козубняка», м. Хмельницький

Бути в учнівському самоврядування означає представляти інтереси школярів. Це означає не бути спостерігачем, а бути активним творцем простору навколо себе. Використовуйте всі можливості, будьте наполегливі та хоробрі. Успіхів вам!


Автор статті — Пилип Удовенко

Comments


bottom of page