Я люблю зміни. Люблю змінювати та спостерігати за тим, як змінюють інші.
Цікаво, що зміни бувають абсолютно різні: глобальні або локальні, зовнішні або внутрішні. Деякі з них можна побачити очима — наприклад, зміну зачіски подруги або зміну свого житла. Такі зміни нам легше помітити, бо вони, так би мовити, є «фізичними». Але особисто я — про інші зміни. Я про зміни всередині людей, які у підсумку призводять до тих змін, які все-таки можна побачити очима.
Сьогодні я хочу розповісти вам, собі та текстовому редактору MS Word про те, чому я, Олександра Шафран, випускниця 11-го класу, — змінотворець.
Почну із того, що одного дня мені довелося влаштувати справжню внутрішню боротьбу із собою. Я хотіла б сказати, що обійшлося без кровопролиття та довгих нестерпних змагань за себе, але все сталося зовсім інакше.
Отож, мене зачепила проблема психічного здоров’я, розлади харчової поведінки. Мене — підлітка, ще не сформованої фізично та психічно людини, яка щось хоче, але що не знає, до чогось прагне, але не має гадки до чого. І знаєте, коли ти опиняєшся у пастці думок і психічних розладів, при чому неважливо, яких конкретно, — внутрішніх змін оминути не можна.
Моєю першою та найсерйознішою зміною стало те, що я почала опікуватися своїм здоров’ям. Лікарі та пігулки — це завжди неприємно, особливо, коли це стає твоєю щоденною рутиною. Але я рухалася далі, бо хотілося побачити зміни! І змінам, напевно теж, хотілося побачити щасливу мене. У підсумку виходить, що зміни дійсно починаються з тебе самого!
Друга причина, внаслідок якої я сміливо можу назвати себе змінотворцем — це надання допомоги та підтримки іншим, іноді чужим мені людям, які мають психічні порушення та страждають від цього. По-перше, завдяки програмі «Мистецтво змін» я взяла дуже інформативне інтерв’ю у київського психіатра, яке однозначно вплинуло на людей, які із ним ознайомилися. Адже іноді бути поінформованим — це крок на шляху до змін! По-друге, ми записали неймовірний подкаст із Оленою Брайченко, у якому детально поговорили про розлади харчової поведінки, культуру харчування українців та окреслили межі цієї проблеми.
Щиро кажучи, у майбутньому я планую створювати глобальніші зміни. Я часто відчуваю, що можу допомогти або вже допомагаю людям — і це дає мені крила. Саме тому я вирішила для себе, що частину свого дорослого життя я присвячу допомозі підліткам, які так само як і я колись, її потребують. Я прагну змінити та зміню ставлення українців до розладів харчової поведінки та свого психічного здоров’я!
Авторка статті — Олександра Шафран
Kommentare