top of page

Інтерв’ю з екоактивістом Артемом Приходьком

З кожним роком тема екоактивізму стає все популярнішою. Молоді люди частіше зустрічають в соціальних мережах цікава оформлені сторінки, що розповідають про способи збереження екології. Блоги екоактивістів — це справжня знахідка. З соціальної сторінки ти можеш дізнатись, що відбувається зараз в екотенденціях, подивитись іншим поглядом на екологічну ситуацію або надихнутись на прибирання природних ділянок неподалік свого помешкання.


Я поспілкувалась з Артемом Приходько. Артем зі своєю командою та волонтерами прибирає річки та лісні території. Окрім того, в харківських школах він проводить лекції про те, чому важливо та як правильно підтримувати чистоту навкруги себе. За діяльністю Артема та його об’єднання слідкує аж 20 000 підписників в інстаграмі.


Завдяки ініціативі Артема в Україні поставили перший сміттєзбірник «Trash killer» на річці Уди.


Як ваші справи, Артеме? Яким проєктам ви зараз приділяєте увагу?

У мене зараз багато проєктів. Що ми зробили за пів року – це розчистили два з половиною кілометри річки Уди від сміття. Дістали 110 тонн сміття. На цьому зробили рух «Чисті Уди».
По-друге, встановили вперше в Україні сміттєвий уловлювач «Trash killer», який зараз ефективно виповнює свою роботу, збирає сміття з річки. Уловлювач зібрав вже три кошики (6 кубів) менше, ніж за місяць.
По-третє, ми написали петицію на сайті Президента України й зараз я веду переговори з трьома депутатами Верховної Ради щодо створення законопроєкту про збільшення штрафів за викид сміття у неналежному місці.
По-четверте, я дуже активно веду просвітянську діяльність у школах Харкова. Головна ціль — це виростити нове культурне покоління, яке буде свідоме щодо шкідливості сміття, яке буде турбуватись про природу та розуміти шкідливість великого попиту, яке нам нав’язує медіа. Також я проводжу багато акцій, наприклад, про захист дерев. Звертаю увагу на цю тему завдяки інсталяціям та виставкам.
В планах на 2022 рік розширювати ініціативний рух по Україні. Знаходити лідерів, які цікавляться цією темою, та розповідати що для цього потрібно. Задача для нас — прибрати з голови людини те, що прибирати за іншим людьми — це соромно. Чистити річки, ліси — це нормально. Це крок, який показує нашу готовність для змін. І на власному досвіді ми хочемо показати, що в чистій країні — жити чудово. Звичайно, ми продовжимо чистити річки, тому що в Харкові у нас достатньо річок, які потребують чистки. Також у мене є проєкт, який пов’язаний з річкою Немишль. Ми хочемо зробити з неї байдарковий маршрут. Так, там дуже багато роботи, треба розчистити річище річки і берега. Харківська міська влада нам допомагає, вже почались перші роботи. З наступного року, я хочу ввести в харківські школи сортування. Є також бажання вийти до дорослого населення, наприклад, через бізнес-центри, офіси, щоб їх теж зацікавити темою сортування.

Артеме, мені цікаво, що стало імпульсом до заняття екоактивізмом?

Я раніше бігав, готувався до марафону і складав свій маршрут через ліс. Біжиш по лісу, навкруги гарно, але під ногами багато сміття. Спочатку я брав пакет і збирав під час бігу сміття. Потім я дізнався про цілий рух в Європі — плоггінг [біг із підбиранням сміття — від ред.], де будь-хто теж бере з собою на пробіжку пакет для сміття. Я почав розповідати в соціальних мережах про те, що я роблю, розповідав, як це круто і корисно. І багато людей почали цікавитись моїм блогом і підтримувати мене. У процесі я прибрав харківську набережну в центрі, це було у квітні. Після цього я побачив, яка ситуація на річці Уди. Все завалено сміттям і ніхто це не прибирає. Я звернувся до своїх підписників, спитав, хто може мені допомогти прибрати сміття 15 травня. На це відгукнулись 110 осіб.

Як вам вдається об’єднувати таку кількість людей на прибираннях, враховуючи, що все відбувається на волонтерських засадах?

Це питання я особисто аналізував. Людей об’єднує спільна проблема. Для того, щоб біля тебе зібрались однодумці, треба показати своїм прикладом, що саме ти вирішуєш. Кожного прибирання я був зі своїми людьми, у воді по груди, у смітті, діставав сміття з річки з ними разом. Це і є сутність лідера будь-якого рух або підприємства, наприклад. Лідер — це не той, який сидить в кабінеті та дає доручення. Лідер — це той, який веде за собою людей.
Соціальні мережі — це унікальний інструмент, який об’єднує людей. Я підняв цю проблему сміття біля річок. І багато людей слідкували, як я розв'язую цю проблему. Я почав показувати все в лайв режимі: які я використовував інструменти при прибиранні, які рукавиці, куди відправляв сміття після прибирання. У людини, яка приходила в нашу команду, її задачею було тільки приїхати. Вона не думала, що буде їсти на обід, бо ми організували обід. Вона не думала, у що буде одягнута, бо одяг я купив. Його задача, як волонтера, була просто приїхати. І це питання ми вже теж вирішили. Харківське таксі «OnTaxi» зробили для наших волонтерів безплатний проїзд до місця прибирання. Людина, яка хоче доєднатись, нічого не має робити. Людині потрібне тільки бажання бути в якійсь движусі. Звичайно хтось йду з неї, але є люди, які вважають себе частиною цього руху. І будуть завжди приходити.

Ви на початку сказали, що починали прибирати самостійно під час бігу. Зараз ви досвідчений екоактивіст. Підкажіть, як пересічному громадянину почати турбуватися про природу?

Багато людей кажуть, що почати треба з сортування, але я думаю, що ми в Україні навіть до цього не готові. До сортування ми маємо ще прийти. Для мене, перший крок — це не смітити, якщо ти не бачиш урну або знаходишся на природі. Візьми з собою [сміття – від ред.] та викинь вже у себе вдома. Це перший рівень в культурі сміття. Людям, які палять, — не залишати на природі недопалки, а брати їх з собою. Поїв морозиво на природі — забери з собою обгортку.
По-друге, можна впливати на своє оточення, особливо — на своїх дітей. Вони будуть брати з вас приклад. Робити зауваження, пояснювати. як краще поводитись зі сміттям. У мене питають, як зробити зауваження, щоб не піти в конфлікт. Якщо хтось кидає сміття на дорогу у вашому полі зору — просто скажіть, що у них щось випало. Людині стає соромно і вона звичайно це підіймає.
Звичайно, далі — сортування. Мінімізувати у своєму житті пакети. Торба з тканини виглядає більш естетично, може поміститись в сумку, і завжди буде в пригоді. З цього ми можемо почати.
Вплив медіа дуже важливий.. Щоб на різних топ–каналах транслювалась соціальна реклама про те, що, наприклад, з шопером ти виглядаєш набагато краще, ніж з пластмасовим пакетом. Зараз медіа дуже впливають на людей, на наше життя. І, звичайно, увага до природи має транслюватися в школах, в університетах, мають говорити про те, що проводити час за прибиранням в лісу — це супер. Я впевнений, що якщо все правильно зробити — вже через 10 років у нас буде інше суспільство.

Авторка статті — Іванна Блощаневич

bottom of page