Бездомний, бомж, безхатько, паразит або пропаща людина — це друковані ярлики, які ми звикли чіпляти на людину з вулиці.

Але не всі опинилися на вулиці за власним бажанням і не всі хочуть там залишатися.

Хтось із-за складного характеру втратив соціальні зв’язки, хтось став жертвою шахраїв, когось просто викинули на вулицю родичі…

Серед бездомних багато тих, кого влаштовує такий спосіб життя, але дехто розуміє, що жити на вулиці ненормально і жадає вирватися із кризи. Найскладніше за інших приходиться бездомним похилого віку та бездомним інвалідам.

На жаль, в нашій державі немає дієвого ефективного інструмента, який допомагав би таким людям.

Тому, громадськість Києва створила притулки для бездомних стареньких та бездомних із вадами здоров’я, де їм допомагають в соціалізації.

Ця ініціатива об’єднує навколо себе самих різних людей. Тим людям, що знаходяться в наших притулках хтось допомагає грошима, хтось продуктами, хтось власним часом, хтось корисними контактами.

Ми хочемо повернути довіру і навчити людей бачити за брудним одягом, за поганим запахом - інших людей, їх самотні душі і поранені самотністю серця.