top of page
fb event_edited.jpg
Виставка Назара Білика «Сплав»

30 серпня Національний центр «Український Дім» презентував новий проєкт Назара Білика «Сплав», який біло створено у дні війни.


Робота над серією «Сплав» стала для художника практикою пошуку нової форми та її ознак, дослідження простору і меж його впливу. Лаконічність та виразність проєкту висловлено у його назві, багаторівневій та сповненій сенсами, яка відсилає нас також до технологічного процесу створення скульптур. Адже під час роботи з таким класичним матеріалом як бронза, автор віднаходить нове розуміння природи взаємозв’язків.


Назар Білик — скульптор, автор робіт у публічних просторах, відомий як професійному ком'юніті, так і широкому загалу. Учасник групових та персональних виставок в Україні, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Великобританії, США.


Назар Білик про проєкт:

«Коли йдеться про війну в нашій державі, то йдеться не тільки про сам акт війни, але й про її образ та наративи, котрі я намагаюсь зараз віднайти. Саме зараз ніхто не може визначити напевне її спустошливі наслідки чи дату закінчення, але спроба зафіксувати її впливи та замалювати стан, в який перековує ця війна наше суспільство, є доречним. Лишень про зміни як про соціальну документацію ми можемо говорити зараз. Адже вогонь війни змінює нас на інших людей: зі зляканих і шокованих на зібраних та дієвих, часто спустошених, але таких, що долають страх і вірять у себе. Змінюється все, утворюється густий осад і ми стаємо свідками антропологічного змішування людей у новий сплав.


Виставка є початком нової серії робіт «Сплав», зроблених саме з бронзи — кольорового металу, що створюється поєднанням інших металів між собою. Продовжуючи використовувати метод роботи із зворотними об'ємами, «Контрформами», я виявляю людські постаті, зіштовхуючи їх із розплавленими масами металу, що їх оточує.


Я вдаюся до методу, який за до­помо­гою скуль­птур­ної фор­ми охоплює об­ри­си і фіксує простір нав­ко­ло лю­дини, а також дає можливість помірку­вати над й­ого природою та якос­тя­ми в цей складний час. Це досліджен­ня відно­син лю­дини з ото­чен­ням, звер­нення до пи­тан­ня сво­боди осо­бис­тості в умо­вах агресії та інформаційних впливів. Я роз­гля­даю цю серію скуль­пту­р рад­ше не як са­мостій­ні твори, а як про­цес ви­яв­лення, до­поміжний засіб у фіксації ди­наміки взаємодії індивіда із середовищем змін. У людсь­ких обрисах у центрі скульптур не роз­гледіти ха­рак­терних індивіду­аль­них рис, во­ни їх позбавлені навмисно. Ці образи є універ­саль­ними прототипами, які я за­пози­чив із прог­ра­ми для вірту­аль­но­го мо­делю­ван­ня. Це про­тотипи осо­бис­тостей, у кот­рих існу­ють аб­со­лют­но всі мож­ли­вості та зак­ла­дена ди­наміка змін. Подібно до прин­ципів кван­то­вої ме­ханіки, ней­траль­ний об­раз стає вмісти­лищем різно­манітних по­тенцій, котрі здатні про­яви­тися за­леж­но від ото­чу­ючих умов, за­леж­но від се­редо­вища та прос­то­ру нав­ко­ло».


Проєкт реалізується у співпраці Українського Дому, ABRAMOVYCH.ART та ГО «Платформа культурних ініціатив» за підтримки Посольства США в Україні.

Експерт — Олександр Соловйов.

bottom of page